Генеральне консульство України в Санкт-Петербурзі

, Київ 14:27

Детальні роз’яснення щодо ст. 7 Закону України «Про освіту»

29 вересня, 14:49

У відповідь на спроби звинуватити Україну у намірах звузити можливості громадян України - представників національних меншин  в доступі до освіти мовами цих меншин, слід виходити з наступного:

     Українська держава всебічно зацікавлена та докладатиме всіх зусиль для забезпечення розвитку системи освітніх закладів мовами національних меншин в Україні;
     Розширення викладання державною мовою жодним чином не звужуватиме рівень володіння і використання мов національних меншин, а спрямоване на забезпечення рівних можливостей для всіх громадян України на здобуття вищої освіти, доступу до держслужби, професійного розвитку тощо. Обов’язком держави є забезпечити рівні права і можливості для всіх громадян України. Таким чином, новий Закон не  тільки не звужує права нацменшин і відповідає статті 22 Конституції України, адже гарантує вивчення національних мов, а навпаки - розширює можливості громадян України через володіння державної мови. Це також повністю відповідає положенням статті Конституції 24 про заборону дискримінації на етнічній та мовній основі. Навпаки, коли представники  національних меншин у школах фактично були позбавлені можливостей вивчати українську мову, якраз і створювалися передумови для такої дискримінації та звуження прав, беручи до уваги, що випускники таких шкіл де факто позбавлялися рівного з іншими права на навчання у вищих навчальних закладах на всій території країни.
     ЗУ “Про освіту” також передбачає підвищення рівня володіння англ. мовою, як мови міжнародного спілкування та міжнародної вищої освіти і науки.
     Прийняття ЗУ не призведе до ліквідації  освітніх закладів (садочкив, шкіл, університетів, факультетів) національних меншин, тим більше до звільнення вчителів. Навпаки, за рахунок Української держави буде проведено додаткові навчання та підвищення кваліфікацїї тих вчителів, які вже викладають відповідні предмети мовою національної меншини з тим, щоб вони мали змогу викладати цей предмет державною мовою. В процесі запровадження сучасної концепції двомовного викладання основних навчальних дисциплін - ці вчителі є надзвичайно цінним надбанням і важливим ресурсом як для держави, так і для національних меншин. Міносвіти планує додатковий фінансовий ресурс для заохочення таких вчителів до підвищення кваліфікації та розбудови системи двомовного навчання.
     В бюджеті 2018 МОН вже закладено кошти на створення термінологічних словників для школярів.
     
     Закон в жодному разі не передбачає закриття угорського факультету в Ужгородському національному університеті, будь-яких приватних ВНЗ. 
     Запроваджується перехідний етап  реалізації положень Закону, який, зокрема передбачатиме, поступове впровадження українознавчого циклу.
     Державна мова буде посилено викладатися, поряд з мовами національних меншин, з початкової школи, що дасть можливість учням бути підготовленими до навчання державною мовою у середній школі.
     Навчання у середній школі буде не виключно українською мовою, а включатиме значний компонент предметів мовою національних меншин. Зокрема, це включає:  мову та літературу національної меншини (пп. 6, п.1 статті 7 Закону), один або декілька предметів мовою ЄС (де-факто – мовою національної меншини, п. 4 статті 7 Закону). У математико-природничому циклі будуть додані словники мовою меншини, для паралельного вивчення термінів двома мовами. 
     Так само, відповідно до п.4 статті 7 Закону, можуть викладатися мовою ЄС (де-факто – мовою національної меншини) декілька дисциплін у вищих, професійних та інших навчальних закладах;
     Специфічні моменти імплементації цієї концепції передбачає інший Закон - Про середню освіту, робота над яким завершується. Але вже на цьому етапі, практична реалізація прийнятого Закону про освіту передбачає визначення Міносвіти “верхньої та нижньої межи” кількості предметів, які викладатимутьсядержавною мовою, та відповідно мовами національних меншин. Перелік предметів визначатиметься затвердженим Міносвіти стандартом, який формується з урахуванням результатів консультацій із зацікавленими іноземними країнами.
     Окрім того, перехід викладання на державну мову інших предметів здійснюватимуть ті самі вчителі, які зараз викладають ці предмети мовами національних меншин після відповідної перекваліфікації.    
     Для імплементації Закону будуть розроблені окремі навчальні програми, які розроблятимуться з урахуванням мовних особливостей кожної з національних меншин в консультаціях з громадами та нашими закордонними партнерами.  
 
     На даному етапі розвитку нашої країни, важливо розвивати українську мову та слідувати приписам усіх наших міжнародних зобов’язань, де йдеться про те, що будь-які кроки на підтримку мов національних меншин не мають нести шкоди державній мові. 
     Редакція статті 7 Закону України «Про освіту» відповідає Конституції України, усім взятим на себе міжнародним зобов’язанням враховує Гаазькі рекомендації щодо прав національних меншин на освіту, а також положення міжнародних двосторонніх документів щодо забезпечення освіти рідною мовою. Забезпечення умов для належного засвоєння державної мови відповідає положенням внутріншніх і міжнародних законодавчих актів щодо того, що гарантування прав національних меншин не може здійснюватися на шкоду державній мові.
     Враховуючи міжнародний резонанс українська сторона передасть згаданий закон на експертизу до Ради Європи та готова до проведення окремих консультацій з представниками зацікавлених держав для спільного вироблення механізму імплементації нового Закону України «Про освіту».
     Україна вважає, що національні меншини слугують містком дружби та тісної співпраці з країнами, які ці меншини представляють. Проте, роль містка буде неповноцінною без належного володіння національними меншинами державної мови.
     Президент України підписав зазначений закон 25 вересня 2017 року. Водночас, Глава держави підкреслив важливість неухильного дотримання при здобутті освіти  гуманітарних прав національних меншин, які проживають на території України та звернувся до Міністерства закордонних справ та  Міністерства освіти – провести необхідні консультації з європейськими партнерами, в тому числі з Радою Європи.